​

     Твори Андрія Бачинського мають яскраве пригодницьке спрямування. Герої його книжок  – сучасні українські діти та підлітки, які увесь час потрапляють у вир неймовірних подій, цікавих авантюр, карколомних випробувань і таємничих загадок.

       Окрема родзинка деяких його творів — популяризація наук та шкільних дисциплін. У цих творах, наприклад, знання законів фізики чи математичних формул допомагають головним героям вибиратися з будь-якої халепи. А самі читачі розуміють, що будь-яка наука – важлива, потрібна і зовсім, як може здатися, на перший погляд, не нудна.  У своїй  пізнавально-пригодницькій повісті «Трикутник Зевса» Андрій Бачинський  спробував показати, що математика – це не чиста теорія, а цілком практична дисципліна, знання якої допоможуть і диск кинути, і вітрило заштопати, і храм збудувати.

        Головний герой повісті - юний школяр Теодор, який не любить геометрії. Для нього вона нудна та незрозуміла. Тому він і отримав  по ній погану оцінку, яку йому потрібно виправити. Тож, коли Теодор з батьками вирушає  відпочивати на острів Крит, прийшлося йому прихопити з собою підручник із геометрії. Так, його відпочинок затьмарено зубрінням формул та теорем. Але підлітки завжди знайдуть собі пригоди, і часом навіть більші, ніж можуть уявити. Якось несподівано Теодор через часовий розрив опиняється в Стародавній Греції часів розквіту наук, де з ним відбудуться цікаві й дещо небезпечні події. Бажаючи повернутися у свій час, хлопчик має подолати чималу кількість перешкод. Давньогрецька міфологія, неймовірні пригоди, непередбачувані ситуації, справжні випробовування та важливість точних наук, а порятунок завдяки… геометрії. Як не дивно, але саме в таких умовах знання геометрії, яка так важко дається хлопцю, виявляються дуже корисними.