Панас Мирний

Цікавою та неординарною є постать Панаса Яковича Рудченка, якого ми знаємо під
псевдонімом Панас Мирний. Він - наш видатний земляк, талановитий український
письменник, що народився в Миргороді 13 травня 1849 року та все своє життя прожив на
Полтавщині. Із дитячих років Панас був дуже спокійним та урівноваженим, не любив
сварки. Як згадувала його сестра: “Був дуже мирним”.  Можливо, саме через цю рису
свого характеру Панас Рудченко взяв собі цей псевдонім «Мирний».
Панас Мирний був одним із найбільш плідних українських письменників свого часу.
З-під його пера вийшло понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого
доробку залишилася в рукописах. Літературна спадщина Панаса Мирного - це унікальні
для свого часу твори, що не втратили своєї актуальності сьогодні. Він увійшов в історію
української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-
етичні питання. Його небезпідставно ставлять поруч з корифеями української прози.
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?" – найвідоміший роман письменника. В основу
роману лягла почута письменником від візника розповідь про реальну особу  полтавського
розбійника Василя Гнидку. Під враженнями від цієї розповіді письменник написав нарис
«Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Пізніше почута історія лягла в основу
повісті «Чіпка». Іван Білик (Рудченко), брат Панаса Мирного, порекомендував поглибити
зміст твору. У результаті брати спільно почали працювати над удосконаленням змісту,
завдяки чому з’явився багатоплановий роман, який у першій редакції мав назву «Пропаща
сила». Остаточною назвою роману стали слова з Біблії «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
(Книга Йова, 6: 5).
Панас Мирний – глибокий психолог. В своєму романі він піднімає цілий ряд
життєвих проблем, розкриває безліч складних характерів людей, торкається теми тяжкої
жіночої долі, та взаємозв’язку історії й сьогодення. І хоча з часу написання роману
минуло більше століття, він змушує нас переживати разом з героями всі труднощі життя,
замислюватись над прочитаним, над проблемами сьогодення. Адже від того, як ми
житимемо, до яких ідеалів будемо прагнути, залежатиме наше майбутнє, доля нашого
народу.